ДОКУМЕНТ КАК ТЕКСТ КУЛЬТУРЫ.ВЫП. 7

поняття та явища, давати об’єктивний аналіз, точно й лаконічно висловлюватися, аргументовано, предметно й переконливо стверджувати перевірені факти, робити докладні висновки: з логічного огляду ; об’єктом дискусії є ; переконливимдоказом є . Основне призначення мовних кліше – систематизація повідомлень про результати наукових досліджень, обґрунтування гіпотез, доведення теорій, укладання класифікаційних схем, наприклад: викладене підтверджує ; більшість дослідників вважає . Ужиток стандартних одиниць в науковій комунікації пов’язане з частотністю й повторюваністю ситуацій у представленні наукових даних соціуму. Вони водночас виконують і службову, будівельну функцію, організовуючи й компонуючи наукову думку, та творчу, експресивно-смислову функцію, виділяючи ті чи ті важливі моменти викладу наукової інформації (Солганик Г.Я., 2006, 18). Отже, кліше як семіотичні одиниці дозволяють розуміти мову цієї спеціалізованої суспільної царини, що «означає використовувати тільки ті сполучення і перетворення знаків, які не забороняються вживанням, прийняті в даній соціальній групі, позначати об’єкти й ситуації так, як це виконують члени цієї групи, мати, коли використовуються певні знакові засоби, ті ж очікування, що і в інших членів, і виражати свої власні стани так, якце роблять інші» (МоррисЧ.У., 1983, 68). Найчастіше в текстах наукових статей вживаються кліше на позначення констатування інформації та ствердження фактів: для утвердження є важливим ; факти свідчать ; на наш погляд ; виділення й уточнення головного в тексті статті: одним із винятків ; насамперед треба зазначити ; викликають інтерес ; на увагу заслуговує. Кліше-висновки допомагають підсумувати інформацію, узагальнювати викладені наукові позиції: підсумовуючи все сказане ; дослідження показало тощо. Мовні кліше побудовано за відповідними моделями словосполучень і речень, які функціонують у науковій мові. Задля визначення компонентного складу кліше зі структурою словосполучення, що відображають механізми «малого синтаксису» (Кубрякова О.С.), узято за основу граматичну класифікацію Удовиченка Г.М. із поділом на прості (двочленні) і складні, або багаточленні. Відповідно поділяємо кліше на двокомпонентні й багатокомпонентні структури. У власне наукових текстах переважають двокомпонентні кліше із граматичною будовою: 1) іменник + прикметник ( пріоритетна роль ); 2) дієслово + іменник (із прийменником або без нього): зробімо висновок ; віддати перевагу ; схиляються до думки ; 3) дієприслівник + іменник (із прийменником або без нього): зіставивши факти ; беручи до уваги ; виходячи з розуміння ; незважаючи на розбіжності . Найчастотнішими в науковому виданні є багатокомпонентні мовні одиниці, наприклад: Насамперед треба зазначити ; багато уваги приділено . Подібні кліше організовані за схемою інфінітив + іменник + прикметник (атрибутивний поширювач): викликати значний інтерес ; відігравати важливу роль ; мати велике значення . Обидва структурні різновиди – і двокомпонентні, і багатокомпонентні – є досить продуктивними в текстах наукових статей. Кліше в науковій мові можуть функціонувати і як усталені речення: Факти – неспростовна річ . Такі